Практичний психолог

Сиротенко Тетяна Іванівна

Поради батькам

«Як треба готувати дитину до вступу в дитячий садок»

1. Від самого народження тренувати систему адаптаційних механізмів у дитини і привчати її завчасно до таких умов і ситуацій, в яких їй необхідно змінювати свої форми поведінки.

2. За можливості розширяти коло спілкування дитини з іншими дітьми та дорослими: відвідувати дитячі парки, майданчики, привчати до спільних ігор тощо. Допомагати долати їй страх перед незнайомими людьми: звертати увагу дитини на дії і поведінку сторонніх людей, викликати позитивне ставлення до них, вчити звертатися, ділитися іграшками, жаліти дитину яка плаче…

3. Привчати до самообслуговування, заохочувати спроби самостій-них дій.

4. Розвивати ігрові навички. Допомогти дитині розібратися з іграшками: для цього використовувати показ дій з ними, сюжетний показ, спільні дії, залучати дитину до спільної гри.

5. Поступово готувати дитину до тимчасової розлуки з Вами і давати їй зрозуміти, що це необхідно, бо вона вже доросла.

6. Заздалегідь дізнатися про всі нові моменти в режимі дня ДНЗ і намагайтеся ввести їх в домашній режим дня.

7. Позитивно налаштуйте дитину на вступ до дитячого садка і розкрийте їй «секрети» можливих навичок спілкування з дітьми й дорослими.

8. Заздалегідь познайомити дитину з дітьми і вихователями групи, в яку він прийде. А також розкажіть педагогам про індивідуальні особливості Вашої дитини; що їй подобається, що ні; які вміння і навички вже сформовані, а в чому потребує допомогу.

9. Намагайтеся віддати її в групу, де у дитини є знайомі однолітки, з якими вона гралася вдома чи у дворі.

Дотримуючись даних порад, Ваш малюк набагато легше адаптується до нових умов ДНЗ

«Як допомогти дитині адаптуватися до дитячого садка»

У період адаптації, шановні батьки, ви можете допомогти своїй дитині і зарадити багатьом проблемам:

1. Віддати дитину до дитячого садка лише за умови, що вона здорова.

2. Не віддавати дитину до дитячого садка в не рекомендований віковий період (з 10-11 місяців до 1,5 року та в 3 роки).

3. Сплануйте свою відпустку так, щоб перший місяць не залишати дитину в садочку на цілий день; не спізнюйтеся, забирайте вчасно. Постійно пояснюйте дитині, що вона для Вас, як і раніше, дорога і любима, виявляйте гордість за те, що вона вже така доросла.

4. Не обговорювати при дитині проблеми, пов’язані з дитячим садочком, що Вас хвилюють. Не допускати висловлювань співчуття про те, що змушені віддати малюка в дитячий заклад.

5. Не погрожувати дитині дитсадком як покаранням за дитячі гріхи чи непослух.

6. Не нервувати і не показувати свою тривогу напередодні вступу до ДНЗ.

7. Дайте дитині у садочок її улюблену іграшку: нехай іграшка ходить із нею щоденно і знайомиться там з іншими. Розпитуйте, що з іграшкою трапилося в дитячому садочку, хто з нею дружив, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви дізнаєтесь, як Ваш малюк звикає до дитсадка.

8. Пограйтеся з дитиною іграшками в дитячий садок, де яка-небудь із них буде сама дитина. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить; допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і розв’яжіть проблеми Вашої дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.

9. Розширюйте коло близьких людей, які приводять дитину до дитсадка (не тільки мама, а й тато, сестра, дідусь) це полегшує прощання.

10. Намагайтеся спілкуватися з дитиною спокійно, лагідно, щоб не викликати емоційних розладів та негативних реакцій з боку малюка.

11. Співпрацюйте з педагогами, займайтеся самоосвітою.

Коли дитина звикне до дитячого садка, не сприймайте серйозно її сльози при прощанні – це може бути лише поганий настрій, або дитячі примхи. Краще пригорніть малюка, скажіть, що ви його дуже любите і обов’язково прийдете за ним, але трішечки пізніше.

Бажаємо Вам успіхів у вихованні Ваших малюків!

Пам'ятка для батьків

Коли не варто віддавати дитину до дитячого садка

 У сім'ї з'явилося немовля, якому тепер необхідно більше уваги й у мами стало обмаль часу на його старшого брата чи сестру, Якщо за таких обставин відвести дитину до дитячого сад¬ка, вона відчуватиме себе непотрібною, вирішить, що її намагаються позбутися через те, що тепер любитимуть не її, а нового маленького члена сім'ї. Така ситуація лише ускладнить вхо¬дження дитини в групу дитячого садка. До народження братика чи сестрички дитину треба готувати заздалегідь, пояснюючи, що немовля потребуватиме піклування і уваги старшого братика (чи сестрички}, а пізніше, коли дитина підросте, він (вона) зможе з ним гратися, на-вчити її багато чого як старший(ша) і доросліший(ша). Дитину можна віддавати в дитячий садок не раніше, як за півроку після народження немовляти, коли вона звикне до нього і буде впевнена, що батьки її не розлюбили.

 Батьки розлучаються. У тому, що тато йде з дому назавжди, дитина вбачає свою провину: «Я погано себе поводив, не слухався, от тато мене і розлюбив». Для дитини це трагедія. А якщо й мама ще віддає її чужим тьотям у чужий дім, який має назву «дитячий садок», то для дити¬ни це буде означати, що мама вирішила її покинути. Цей стрес дитина буде переживати дуже складно, що може позначитися на її здоров'ї. Під час і одразу після розлучення мама повинна піклуватися про дитину зі значно більшою любов'ю і ласкою, ніж це було раніше, а тато — яко-мога частіше приходити до дитини, запевняючи її в тому, що любить як і раніше, просто ночу¬вати буде в іншому місці. Щойно дитина заспокоїться і звикне до такої ситуації, а відбудеться це не раніше як через три-п'ять місяців, можна порушувати питання про дитячий садок.

 Сім'я нещодавно переїхала (менше як один чи півтора місяці). Масштаб переміни не дуже іс¬тотний; змінили лише квартиру чи місто. Дитина має прийняти ці зміни й адаптуватися до но¬вих стін, нових меблів, нових людей, що поруч — сусідів, дітей на ігровому майданчику в дворі; можливо, змиритися, що бабуся тепер далеко й вже не буде щодня бачитися з нею. Таке зви¬кання відбувається легше, оскільки мама й тато поруч, разом з дитиною, але накладати дві по¬дії: переїзд і вступ до дитячого садка не варто саме з погляду на збереження здоров'я дитини.

 Якщо за півтора або за два з половиною місяці від початку відвідування дитиною дитячого садка батьки планують відпустку, тобто вона не ходитиме до дитячого садка від двох до шести тижнів. За такої тривалої перерви адаптація починається спочатку, дитина знову має звикати до всіх особливостей дитячого садка. А тому перше входження дитини в умови за¬кладу дитячого садка ліпше планувати після відпустки.

 Дитина нічого не вміє робити самостійно, і батьки хочуть, щоб саме вихователька навчила їхню дитину вдягатися, вмиватися, тримати ложку і виделку в руках та користуватися туале¬том. Над таким непристосованим новачком стане посміюватися і вихователь (який ангель¬ський характер він не мав би), і діти, які зазвичай чітко помічають промахи інших і наслі¬дують вихователя. Не варто робити зі своєї дитини посміховисько й сприяти формуванню у неї комплексу меншовартості. Ліпше навчити дитину всьому заздалегідь або почекати трохи з приходом до дитячого садка, надавши їй природній час для оволодіння необхідними побутовими вміннями й навичками. Якщо дитина й має чогось навчитися в дитячому садку, так це гри та спілкування з однолітками.

 Дитина нещодавно перенесла важке захворювання і є заслабкою. Почекайте, зміцніть здоров'я дитини. Щойно імунітет поліпшиться, можна її поступово ознайомити з дитячим садком.

Психолог інформує:

"Складна адаптація до дитячого садка"

Як відомо, тривожність від розлуки з мамою притаманна дітям не тільки 2, але й 3-4 років. Труднощі адаптації до дитячого садка можуть зумовлюватися не лише страхом розлуки з мамою, а і невизначеністю ситуації, що особливо впливає на емоційно-чутливих тривожних дітей. Причиною страхів може бути і негативне уявлення про дитсадок, яке склалося у малюка в результаті того,що він дізнався від інших.Такі адаптаційні труднощі краще завчасно попередити, ніж потім долати.

Психологічну підготовку до дитячого закладу варто починати заздалегідь і обережно.Цю підготовку не можна проводити у формі засудження невдач малюка,як це часто трапляється:"У дитсадку всі самі їдять!Там тебе ніхто годувати не буде!" Не навчишся сама одягатися-будеш у садку голою ходити".Або взагалі з погрозами:"Якщо не будеш слухатися - взагалі здам!"Бажано пов"язувати згадки про дитсадок з успіхами і досягненнями дитини:"Ти в мене став таким самостійним!Як вихователь зрадіє такому помічникові!Як швидко ти вмієш одягатися!От вихователька здивується!Може,навіть не повіре, що тобі лише три роки." Додатково можна проводити екскурсії, ділитися приємними спогадами про те,як мама чи тато ходили до дитячого садка,коли були маленькими, що вони там робили,якими іграшками гралися.Метою такого ознайомлення є формування у дитини позитивних уявлень про дитсадок,бажання йти до нього.Якщо дитина повірить,що там цікаво і весело,що її там люблять і вже чекають,адаптаційних проблем буде набагато менше.

Якщо дитина виявляє певну тривогу,то у пригоді стануть казки про маленького героя(героїню),які також переживали сильний страх перед чимось новим, навіть ховались і плакали,але ,згодом зрозуміли,що там не страшно,а приємно, і самі дивувалися своїм побоюванням.Не забувайте, що реакція тривоги від розлуки з мамою виникає у більшості дітей, а отже треба,щоб малюк був готовим до цього, не злякався свого відчуття.

На жаль,не кожну дитину вдається добре підготувати до дитячого садка. У дуже емоційних, тривожних дітей із надто чутливою нервовою системою процес адаптації до нових незвичних умов майже завжди викликає стресовий стан. З дитиною у стресовому стані дуже важко встановити контакт : вона нічого не чує, і не бачить,не реагує (або негативно реагує) на звертання,не цікавиться іграшками.Щоб допомогти малюку пережити стрес,спробуйте висловити йому своє розуміння і позитивне ставлення до його переживань:"Ти хочеш додому, сумуєш за мамою,нічого не можеш робити?Це природньо.Так буває спочатку у найсміливіших дітей.Я буду поруч-підеш зі мною чи посидиш трохи сам?" Будь-який вибір дитини варто підтримати і схвалити.Ця можливість схвалення зникає при директивній постановці запитання:"Ну що підеш зі мною чи і далі тут будеш рюмсати?"Якщо малюк ще не готовий іти,його поведінка автоматично стає несхвальною.

Для вихователя головне-пам"ятати, що дитина у стресовому стані неспроможна опанувати свою тривогу,припинити плакати,включитися до гри.І тому, всі наші прохання,вмовляння,жартівливі зауваження,а тим паче присоромлення чи осуд,заганяють її в глухий кут-"від мене хочуть того, що я не можу"-і тільки посилюють стресовий стан.

При надто важкому звиканні дитини до дитячого садка варто дозволити комусь з батьків залишатися разом з дитиною протягом кількох днів або тижнів.

Підготувала : пр.психолог

Глазкова Ж.С.

Рекомендації батькам, дитина яких уперше відвідує дитячий садок

• Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка,побудьте з нею певний час на прогулянці,до обіду,у разі потреби-залишайтеся на тиху годину.

• Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.

• Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини у сім"ї.

• Бережіть нервову систему дитини.

• Повідомте педагога про індивідуальні особливості вашого малюка(як засинає,що любить їсти,які продукти харчування викликають алергію).

• Проконтролюйте,щоб початок відвідування дитячого садка не випав на епікризні терміни: 1рік 3 місяці,1рік 6 місяців,1рік 9 місяців,2роки 3 місяці,2роки 6 місяців,2роки 9 місяців,3 роки.

• Починайте відвідувати дитячий садок потрібно коли дитина повністю здорова.

• Тренуйте систему адаптаційних механизмів у дитини з раннього віку, привчайте її до ситуації,в якій треба змінювати форми поведінки.

• Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок саообслуговування.

• Допоможіть дитині сформувати звичку - дотримуватися вдома такого режиму дня, як у дитячому садку.

"Як правильно підготувати дитину раннього віку до вступу в дитячий садок"

• Передусім, слід організувати життя дитини в сім"ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі.

• Добре, якщо ви зацікавите дитину дитячим садком, викличете бажання йти туди.

• Дитина значно легше пристосовується до умов суспільного виховання, якщо в сім"ї оволодіє елементарними навичками самостійності.

• Дуже важливо навчити маля гратися.

• Одна з головних причин труднощів перших днів дитини в яслах - недостатній досвід спілкування з іншими дорослими і дітьми.

• Значну увагу слід приділяти розвитку мовлення дитини.

• Ще одна порада: старайтеся оформити маля в дошкільний заклад хоча б за два-три тижні до виходу матері на роботу, щоб можна було поступово збільшувати тривалість перебування дитини в яслах.

Тест

Чи готові батьки віддати дитину до школи?

Чи можете ви сказати наступне?

1.Мені здається,що мій малюк вчитиметься гірше за інших.

2.Я хвилююся, що моя дитина кривдитиме інших.

3.На мій погляд,чотири уроки-це для малюка величезне навантаження.

4.Я сумніваюся,що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.Дитина може спокійно вчитисч тільки в тому випадку, якщо вчителькою є її мама.

6.Важко уявити,що першокласник може швидко навчитися читати, писати і рахувати.

7.Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

8.Боюся,навіть думати про те,що моя дитина може обійтися без денного сну.

9.Мій малюк часто плаче, коли до нього звертається доросла незнайома людина.

10.Моя дитина ніколи не ходила в садок і весь час проводила з мамою.

11.Здається початкова школа не здатна чого - небудь навчити мого малюка.

12.Я хвилююся,що однокласники глузуватимуть з моєї дитини.

13.Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.

14.Боюся,що вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.

15.Мій малюк часто говорить:"Мама,ми підемо в школу разом?"

Запишіть відповіді в таблицю:

"Так" - поставте в клітинці хрестик;

"Ні" - залиште її вільною.

Сума хрестиків - набрані бали.

І 1 6 11

ІІ 2 7 1

ІІІ 3 8 13

ІУ 4 9 14

У 5 10 15

Усього :

Якщо ви набрали :

ДО 4 БАЛІВ . У вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня, адже і ваша дитина, і ви самі достатньо готові до шкільного життя малюка.

5-10 БАЛІВ. Вам краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь.

11 і БІЛЬШЕ . Вам було б непогано проконсультуватися з дитячим психологом.

А зараз, зверніть увагу на те, в яких графах немає хрестика:

І. Більше ігор і занять,які розвивають памґґ2ять,увагу,дрібну моторику.

ІІ. Вчить вашу дитину спілкуватися з іншими дітьми.

ІІІ. Можливі труднощі,пов"язані зі здоров"ям малюка,хоча ще є час для загартування і профілактики.

ІУ. Є побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем.Пограйтеся з нею в сюжетно-рольові ігри на шкільну тематику.

У. Ваша дитина дуже прив"язана до матері, тому краще віддати її у клас, де небагато дітей, або відкласти вступ до школи на один рік.

Психолог інформує:

Звернення психологів до батьків

Напевно, було б прописною істиною вважати, що найперші педагоги, головні творці дитячої душі - батьки,близьки їй люди. Ви можете зробити для дитини, для її щастя більше, ніж будь-хто.

Адже, саме в сім"ї формується дитина. Скільки сімей, стільки й різних дітей, різних особистостей.Готових рецептів і моделей виховання немає. Але прислухатися до порад фахівців - педагогів, психологів, перечитувати спеціальну літературу все ж таки варто, щоб уникнути грубих помилок у вихованні.

Давайте подумаємо про це - шановні батьки!

Усі ми з вами , незалежно від освіти, наставники своїх дітей.

Отже,давайте зауважимо,як ми звертаємось до дітей, чи часто знаходимо для них теплі слова, чи можемо зігріти малюків ніжністю і ласкою,батьківською любов"ю? Чи часто розуміємо їхні проблеми? Адже у дітей багато проблем. Іноді одного слова достатньо для того, щоб дитина страждала або виліковувала душу.

Тому, не забувайте, як багато залежить від нашої поведінки у своїй сім"ї, яке оточення, мікроклімат ми створюємо навколо наших дітей.Можна, скажімо, щодня закликати дитину до ввічливості, культури поведінки, але, якщо дитина не бачить прикладів виконання загальнолюдських норм, хіба вдасться прищепити бажане дітям? Адже діти, як губка, усе вбирають, усе помічають. І життєва розсудливість, справедливість іде в першу чергу від батьків.Діти вчаться на прикладі власного життя батьків.

Повірте в неповторність і інікальність вашої дитини. Адже, вона - точна ваша копія. Знайдіть для своїх діток куточок у вашому батьківському серці. Зумійте не ображатися на малюків: придивіться до них, прислухайтеся до їхніх розмов.

Хай у їхній поведінці завжди відображається тепло ваших сердець!

Підготувала : Пр.психолог

Глазкова Ж.С.

Кiлькiсть переглядiв: 151